ФАНТАСТИКА

ДЕТЕКТИВЫ И БОЕВИКИ

ПРОЗА

ЛЮБОВНЫЕ РОМАНЫ

ПРИКЛЮЧЕНИЯ

ДЕТСКИЕ КНИГИ

ПОЭЗИЯ, ДРАМАТУРГИЯ

НАУКА, ОБРАЗОВАНИЕ

ДОКУМЕНТАЛЬНОЕ

СПРАВОЧНИКИ

ЮМОР

ДОМ, СЕМЬЯ

РЕЛИГИЯ

ДЕЛОВАЯ ЛИТЕРАТУРА

Последние отзывы

Жажда золота

Неплохое приключение, сами персонажи и тема. Кровожадность отрицательного героя была страшноватая. Не понравились... >>>>>

Женщина на заказ

Мрачноватая книга..наверное, из-за таких ужасных смертей и ужасных людишек. Сюжет, вроде, и приключенческий,... >>>>>

Жестокий и нежный

Конечно, из области фантастики такие знакомства. Герои неплохие, но невозможно упрямые. Хоть, и читается легко,... >>>>>

Обрученная во сне

очень нудно >>>>>

Королевство грез

Очень скучно >>>>>




  9  

Нарциса набрала в груди повітря й почала спочатку.

- Северусе, я знаю, що не повинна тут бути, мені казали нікому нічого не розповідати, але…

- То тримай язика за зубами! - гнівно кинула Белатрисо -Особливо в такій компанії!

- У якій компанії? - саркастично перепитав Снейп. - І як я це маю розуміти, Белатрисо?

- А так, Снейпе, що я тобі не довіряю, і ти це добре знаєш!

Нарциса гірко схлипнула і затулила долонями лице. Снейп поставив келих на стіл і відхилився в кріслі, тримаючи руки на бильцях і посміхаючись Белатрисі просто в палаюче гнівом обличчя.

- Нарцисо, нам, мабуть, треба вислухати, що поривається сказати Белатриса, зате потім вона нас не перебиватиме. Продовжуй, Белатрисо, - сказав Снейп. - То чому ж ти мені не довіряєш?

- На це є сотні причин! - голосно вигукнула вона, вибігаючи з-за дивана, щоб з грюкотом поставити келих на стіл. - З чого почати?! Де ти був, коли Темний Лорд зазнав поразки? Чому не робив жодної спроби його знайти, коли він зник? Що ти робив усі ці роки, коли не розлучався з Дамблдором? Чому не дозволив Темному Лордові здобути філософський камінь? Чому не повернувся одразу, як відродився Темний Лорд? Де ти був кілька тижнів тому, коли ми вели битву за пророцтво для Темного Лорда? І чому Гаррі Поттер і досі живий, хоч він аж п'ять років був у твоїх руках?

Вона зупинилася, швидко дихаючи, щоки її пашіли. Нарциса в неї за спиною сиділа непорушно, ховаючи обличчя в долонях.

Снейп усміхнувся.

- Перш ніж відповісти… о, так, Белатрисо, я тобі відповім! Можеш передати мої слова тим, хто шепочеться в мене за спиною й доносить Темному Лордові плітки про те, що я його зрадив! Та перш ніж відповісти, дозволь і мені поставити тобі запитання. Невже ти думаєш, що Темний Лорд сам про все мене не розпитав? І невже ти думаєш, що я сидів би тут, розмовляючи з вами, якби не зумів дати на все задовільні відповіді?

Белатриса завагалася.

- Я знаю, що він тобі вірить, але…

- Ти думаєш, що він помиляється? Чи, може, я обвів його круг пальця? Обдурив Темного Лорда, найвеличнішого чаклуна, неперевершеного виманолога?

Белатриса нічого не відповіла, але вперше на її обличчі з'явилося збентеження. Снейп не наполягав. Він знову підняв келиха, ковтнув вина й повів далі:

- Ти питаєш, де я був, коли Темний Лорд зазнав поразки. Я був там, де він наказав мені бути-у Гоґвортській школі чарів і чаклунства, бо він забажав, щоб я шпигував за Албусом Дамблдором. Ти знаєш, мабуть, що я пішов на ту посаду за наказом Темного Лорда?

Вона ледь помітно кивнула і вже було роззявила рота, але Снейп її випередив.

- Ти питаєш, чому я не шукав його, коли він зник? Та

тому ж, чому не шукали його Ейвері, Якслі, Керровзи, Ґрейбек, Луціус, - він легенько вклонився Нарцисі, - та багато інших. Я повірив, що його знищено. Я цим не пишаюся, я помилявся, але так було… якби він не пробачив нам - тим, хто втратив віру тоді, то в нього зараз було б дуже мало соратників.

- Була б я! - пристрасно вигукнула Белатриса. - Я стільки років відсиділа за нього в Азкабані!

- Авжеж, це похвально, - знудженим голосом сказав Снейп. -То нічого, що від твого перебування у в'язниці він мав мало користі. Усе одно це був шляхетний жест…

- Жест! - вона підскочила мов божевільна. - Поки я терпіла дементорів, ти байдикував у Гоґвортсі у зручній ролі Дамблдорового улюбленця!

- Не зовсім так, - спокійно заперечив Снейп. - ти знаєш, що він не довірив мені посади вчителя захисту від темних мистецтв. Думав, очевидно, що це могло б… е-е… призвести до рецидиву… спокусити мене знову взятися за старе.

- Оце така була твоя жертва заради Темного Лорда- не викладати улюбленого предмета?-глумливо посміхнулася вона. - Чого ж ти там залишався, Снейпе? Шпигупав за Дамблдором для хазяїна, якого вважав мертвим? ж- Ба ні;- відповів Снейп, - хоч Темний Лорд і задоволений, що я не покидав свого місця: коли він повернувся, я передав йому інформацію про Дамблдора за минулі шістнадцять років, а це корисніший дарунок до його повернення, ніж нескінченні згадки про те, як неприємно було в Азкабані…

- Але ти залишився…

- Так, Белатрисо залишився, - підтвердив Снейп, чи не вперше дратуючись. - Я мав вигідну роботу, і волів мати її, ніж сидіти в Азкабані Ти знаєш, що тоді ловили смертежерів. Дамблдорове заступництво оберігало мене від в'язниці, це було дуже доречно, і я цим скористався. Повторюю: Темний Лорд не нарікав, що я залишився, тож я не розумію, чому висловлюєш невдоволення ти.

  9