|
|
Село не люди
У селі все про всіх знають. Нічого не приховаєш. Тим більше – палку пристрасть дівчини-школярки Катерини до одруженого чоловіка Романа, батька її однокласника Олександра. Але невдовзі хлопець гине. У його трагічній смерті звинувачують Катю. Дівчина страждає. Та біда одна не ходить... Куди подітися засудженій громадою, наляканій та самотній Каті? Чим завершаться поневіряння нової Лоліти? Чи знайде вона своє щастя? Чи вистоїть під жорстокими ударами долі? Всевишній знає правду і не покине невинну душу на поталу юрбі.
Отзывы
Надя |
04-01-2015 19:57:20 |
Дуже цікавий роман, нічого подібного ніколи не читала. Дуже сумно, що люди з міста такі безсердечні. Жаль дівчину, яка ні в чому не винна. Жаль, що стан села насправді не радує. Автор - талант))))) |
|
марина |
10-07-2014 13:27:05 |
Люко Дащвар, як завжди, вражає відкритим зображенням жорстокого сучасного світу. Книга насичена кровавими та вульгарними моментами, але після прочитання залишились позитивні переживання, якась легкість і надія на краще майбутнє. |
|
Jdgin |
22-04-2014 02:33:28 |
Да нет уж! Таки правда! Книга жестко открывает на это явление глаза. Но не надо все на село - не лучшим образом выглядит и, так называемая, " интеллигенция ". Алчные, заумные бездельники, презирающие и кусающие руку, которая их кормит. А с таким селом я столкнулась лично. Пришлось в 90-х годах выживать там. И все это правда! |
|
Саша |
20-01-2014 17:41:44 |
Хороша книга, читається легко і примушує замислитись. Усім раджу прочитати)
|
|
Володимир |
02-06-2013 02:16:48 |
Книга страшна своєю правдою. Село справді чорно бідує. Ми всі несемо важкі хрести, які довантажуємо власними гріхами, і дивимось тільки під ноги. Підняти голову і подивитись навкруги не дає тягар і байдужість.
Автор - справжній МАЙСТЕР СЛОВА. |
|
Виталия |
25-03-2013 23:41:44 |
 |
|
Добавлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи.
|
|
|