очень нудно 
72 
— Ви, мабуть, його поранили? — запитала господиня.
— Ні, не поранила. Якийсь час він тільки відчував страшний біль.
На хвилину стара жінка замовкла. Потім спитала:
— А ви досі не нападали на чоловіка, щоб не просто завдати йому болю, а поранити?
— Нападала, — відповіла Аомаме. Вона не вміла брехати.
— Можете розповісти про цей випадок?
Аомаме легенько хитнула головою.
— Вибачте, але про нього нелегко розповідати.
— Гаразд. Мабуть, і справді важко. Я вас до цього не змушую, — сказала господиня.
Обидві мовчки пили чай. Кожна думала про своє.
Згодом господиня розтулила рот.
— Може, якось розкажете про нього, якщо захочете?
— Можливо, зумію розповісти. А може, й ні. Чесно кажучи, сама не знаю.
Якийсь час стара жінка дивилася на обличчя Аомаме. А потім сказала:
— Я не просто з цікавості питаю.
Аомаме мовчала.
— Мені здається, ви живете, щось ховаючи у собі. Щось дуже важке. Я відчула це на першій зустрічі з вами. У вас сильний, рішучий погляд. Правду кажучи, і в мені є щось таке. Щось важке. Тому я вас розумію. Я вас не кваплю. Але я радила б вам випустити його назовні. Я вмію тримати язика за зубами і маю кілька реальних засобів. Як усе піде добре, то зможу стати вам у пригоді.
Коли пізніше Аомаме відкрилася господині, то в її житті відчинилися інші двері.
— Гей, що ви п'єте? — спитав над самим вухом якийсь жіночий голос.
Опам'ятавшись, Аомаме підвела голову й подивилася на молоду жінку з волоссям, зав'язаним у вигляді «кінського хвоста» за модою 50-х років, що сиділа на сусідньому стільці. На ній була сукня з дрібним квітчастим візерунком, на плечі висіла сумка від Ґуччі. На нігтях — світло-рожевий манікюр. Не товста, з привабливим, приязним обличчям. І з великими грудьми.
Аомаме на хвилину розгубилася. Бо не сподівалася, що до неї озветься жінка. Тут лише чоловіки це роблять.
— Коктейль «Tom Collins», — відповіла Аомаме.
— Смачний?
— Не дуже. Але не сильний, можна пити потрошки.
— А чому він так називається?
— Не знаю, — відповіла Аомаме. — Здається, не за іменем людини, яка його вперше виготовила. Зрештою, не йдеться про якийсь особливий винахід.
Жінка помахом руки підкликала бармена й собі попросила цього напою. Невдовзі коктейль принесли.
— Можна сісти поруч? — спитала жінка.
— Можна. Місце вільне, — відповіла Аомаме. «Ти ж уже давно так сидиш», — подумала вона, але вголос не промовила.
— Може, ви домовилися з кимось зустрітися? — спитала жінка.
Аомаме мовчки дивилася на її обличчя. Жінка здавалася молодшою від неї років на три-чотири.
— Знаєте, я тим майже не цікавлюся, так що можете не турбуватися, — ніби відкриваючи свою таємницю, сказала жінка. — Якщо того остерігаєтеся… І я хотіла б познайомитися з чоловіком. Так само, як і ви.
— Так само, як я?
— Бо, здається, ви прийшли самі, щоб знайти собі більш-менш пристойного чоловіка.
— У вас таке враження?
Жінка примружила очі.
— На цьому я трохи розуміюся. Бо сюди приходять лише для цього. А ще — ми з вами, видно, не профі.
— Звичайно, — погодилася Аомаме.
— То, може, створимо удвох команду? Чоловікам легше озватися до двох жінок, ніж до одної. Та й нам буде веселіше, якось спокійніше. Гадаю, непогана вийде компанія — у мене жіноча зовнішність, а у вас хлоп'яча елегантність.
«Хлоп'яча елегантність?» — подумала Аомаме. Оце вперше її так оцінили.
— Але ж навіть у команді кожна з нас, можливо, матиме різне уподобання щодо чоловіків. Чи вийде щось добре з цього?
Жінка ледь-ледь скривила губи.
— Може, ви й маєте рацію. Уподобання?… Ну, то які чоловіки вам подобаються?
— Переважно середнього віку, — відповіла Аомаме. — Молодих не люблю. Віддаю перевагу тим, хто трохи полисів.
— Ого! — здивувалася жінка. — Зрозуміло, значить — середнього віку? А от мені до душі молоді вродливі хлопці, чоловіки середніх літ мене не дуже цікавлять, та якщо вони вам до вподоби, я складу вам компанію — можу спробувати їх. У всьому потрібен досвід. Кажете, що чоловіки середнього віку непогані? Я маю на увазі секс.
— Усе залежить від людини, — відповіла Аомаме.
— Звичайно, — погодилася жінка. І, ніби перевіряючи якусь теорію, примружила очі. — Звичайно, про секс не можна судити взагалі, але якщо все-таки зважитися на висновок?…
72 
