ФАНТАСТИКА

ДЕТЕКТИВЫ И БОЕВИКИ

ПРОЗА

ЛЮБОВНЫЕ РОМАНЫ

ПРИКЛЮЧЕНИЯ

ДЕТСКИЕ КНИГИ

ПОЭЗИЯ, ДРАМАТУРГИЯ

НАУКА, ОБРАЗОВАНИЕ

ДОКУМЕНТАЛЬНОЕ

СПРАВОЧНИКИ

ЮМОР

ДОМ, СЕМЬЯ

РЕЛИГИЯ

ДЕЛОВАЯ ЛИТЕРАТУРА

Последние отзывы

Возвращение пираньи

Прочитал почти все книги про пиранью, Мазура, рассказы отличные и хотелось бы ещё, я знаю их там... >>>>>

Жажда золота

Неплохое приключение, сами персонажи и тема. Кровожадность отрицательного героя была страшноватая. Не понравились... >>>>>

Женщина на заказ

Мрачноватая книга..наверное, из-за таких ужасных смертей и ужасных людишек. Сюжет, вроде, и приключенческий,... >>>>>

Жестокий и нежный

Конечно, из области фантастики такие знакомства. Герои неплохие, но невозможно упрямые. Хоть, и читается легко,... >>>>>

Обрученная во сне

очень нудно >>>>>




  150  

І Жирдяй Джонні затих. Йому здавалося, що обличчям до стінки він простояв цілу вічність. Насправді ж минуло всього секунд двадцять, не більше.

Стрілець став навколішки, поклав револьвер продавця на підлогу, глянув, чи шмаркач поводиться чемно, потім перекотив двох копів на спини. Обидва досі були непритомні, але Роланд зрозумів, що рани не надто серйозні. Обидва стрільці дихали рівно. З вуха того, котрого звали Дилівеном, витекла тоненька цівка крові, та й по всьому.

Він знову метнув блискавичний погляд на продавця, а потім розстебнув і зняв зі стрільців портупеї. Потім, скинувши синій піджак Морта, надів кобури на себе. Зброя була не та, але все одно приємно відчувати, що вона є. Достобіса приємно. Це краще, ніж він міг собі уявити.

Два пістолети. Один для Едді, інший — для Одетти… коли і якщо Одетта буде готова до того, аби отримати зброю. Він знову надів піджак Джека Морта й опустив дві коробки набоїв у праву кишеню, ще дві — в ліву. Піджак, що раніше лежав бездоганно, тепер набув потворних форм. Стрілець підняв магнум продавця, набої поклав собі в кишеню штанів, а револьвер швиргонув у протилежний бік кімнати. Коли він вдарився об підлогу, Жирдяй Джонні аж підстрибнув, знову пискнув і випустив у штани ще трохи теплої вологи.

Стрілець підвівся і наказав Жирдяєві повернутися.

10

Коли Жирдяй Джонні ще раз поглянув на прибацаного в синьому костюмі й окулярах з золотою оправою, у нього відвисла щелепа. На якусь мить ним оволоділа впевненість у тому, що чувак, який зайшов до крамниці, перетворився на привида, поки він, Джонні, стояв до нього спиною. Жирдяю Джонні здалося, що в цьому чоловікові він бачить іншого, набагато реальнішого — одного з тих легендарних лицарів пістолета, про яких, коли він був малим, часто робили кіно й телепередачі: одного з хлопців типу Вайета Ерпа, Дока Голідея, Бутча Кесіді.

А тоді в очах йому прояснилося, і він зрозумів, що зробив той шаленець: забрав у лягавих пістолети і начепив їх на себе. Взагалі-то з костюмом і краваткою ефект мусив бути кумедним, але чомусь смішно не було.

— Ключ до кайданів на прилавку. Коли поссемени прийдуть до тями, вони тебе звільнять.

Він узяв гаманець, відкрив його і — о диво — поклав на скляну кришку прилавка чотири двадцятидоларові банкноти. А потім засунув гаманець у кишеню.

— Це за набої, — сказав Роланд. — Я вийняв із твого револьвера кулі і збираюся викинути їх на вулиці. Думаю, без гаманця і з незарядженим револьвером їм важче буде звинуватити тебе у злочині.

Жирдяй Джонні ковтнув слину. Не часто траплялися в його житті такі моменти, коли йому відбирало мову, але зараз був саме той випадок.

— А тепер скажи мені, де найближча… — Пауза. — …найближча аптека?

І тут Жирдяй Джонні допетрав — чи, принаймні, йому так здалося, — в чому заковика. Авжеж, цей чувак — наркаш. Ось відповідь. Не дарма він такий дивний. Мабуть, обдовбаний по самі вуха.

— За рогом є одна. На Сорок дев'ятій, за півкварталу звідси.

— Якщо брешеш, я повернуся і всаджу тобі в голову кулю.

— Не брешу! — закричав Жирдяй Джонні. — Господом Богом клянуся! Всіма святими! Рідною ненькою клянуся…

Але двері вже зачинялися. Жирдяй Джонні трохи постояв у повній тиші, не ймучи віри, що псих пішов.

А потім швидко, як тільки міг, обійшов прилавок і попрямував до дверей. Повернувшись до них спиною, він водив руками, поки не зміг нарешті намацати й повернути замок. Ще трохи помучився — і спромігся ще й клямку засунути.

І тільки після цього дозволив собі сповзти на підлогу, хапаючи ротом повітря, стогнучи й клянучись перед Господом Богом і всіма Його святими та янголами, що сьогодні ж удень — щойно якась із цих свиней прокинеться і звільнить його від наручників — він піде до церкви Святого Антонія.

Він збирався сповідатися, покаятися в гріхах і прийняти причастя.

Жирдяй Джонні Голден хотів задобрити Господа Бога.

Сьогодні він був надто близько від зустрічі віч-на-віч, блін.

11

Вечірнє сонце вже стояло дугою над Західним морем. Тепер вона звузилася до єдиної яскравої смужки й обпікала Едді очі. Якщо довго дивитися на таке світло, можна отримати опік сітківки. То був один із цікавих фактів, які вивчали в школі, фактів, котрі допомагали влаштуватися на перспективну роботу, наприклад барменом з частковою зайнятістю, і присвячувати весь свій час без залишку чудовому захопленню, як-от пошук ширева й бабок, за які його купити. Але Едді не відводив очей. Йому здавалося, що тепер не має жодного значення, отримає він опік чи ні.

  150